Здорове харчування - здорова дитина

Здорове харчування – здорова дитина

Батькам варто подбати про раціон та режим дня дитини, а не шукати чудо-ліки для підвищення її імунітету. Дотримання принципів раціонального харчування особливо актуальним є в ранньому віці, коли відбувається активне формування систем та органів дитини.

– Нераціональне харчування малят, надмірне споживання енергії, білків та жирів, особливо тих, в яких переважають насичені жирні кислоти, спричиняють дисліпідемію (хвороба системи кровообігу) та гіперхолестеринемію, що в поєднанні з надлишком калорій на тлі недостатньої фізичної активності призводить до ожиріння і виникнення серцево-судинних та ендокринних захворювань у дорослому віці, – розповідає «Погляду» лікар-інфекціоніст дитячий, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ Світлана Тарнавська.

За її словами, уведення до харчового раціону дитини раннього віку немодифікованого коров’ячого молока вважається однією з найважливіших причин дефіциту заліза, що негативно впливає на подальший розумовий розвиток, може спричиняти алергічні реакції та закрепи. Дієта з недостатнім умістом кальцію створює ризик виникнення остеопорозу у старшому віці. Для формування нормального складу кишкової флори та регуляції інших функцій травного каналу, включаючи моторну, необхідно споживати достатню кількість харчових волокон.

– Для дітей віком 2-3 роки рекомендовано, щоб за рахунок вуглеводів забезпечувалось 45-65%, за рахунок жирів – 30-40% та за рахунок білків – 5-20% загальної добової потреби у калоріях, – пояснює С. Тарнавська.

Білок – основний будівельний матеріал організму, а жири і вуглеводи – джерело енергії

З білка складаються м’язи, внутрішні органи, кровоносна, імунна система, шкіра, волосся, нігті. Білки потрібні для побудови ферментів, гормонів, основних компонентів імунного захисту організму.

Жири (ліпіди) є основним джерелом енергії для немовлят і дітей раннього віку, а ненасичені жирні кислоти є незамінними для нормального росту і розвитку. Наявність ліпідів у харчовому раціоні є обов’язковою умовою всмоктування жиророзчинних вітамінів (A, D, E, K). Жири входять до складу клітинних мембран, визначаючи їхні функціональні властивості, а вільні жирні кислоти здатні регулювати експресію генів. Ліпіди є структурними компонентами нервової тканини, сітківки і клітинних мембран, а також формують енергетичне депо організму дитини, що утворюється переважно за рахунок тригліцеридів.

– Варто пам’ятати, що споживання жирів, починаючи з раннього дитинства, вважається ключовим чинником, який впливає на ризик виникнення серцево-судинних захворювань, ожиріння та діабету в дітей і дорослих. Водночас дієта із різким зниженням вмісту жирів призводить до суттєвих розладів організму дитини, – наголошує дитячий лікар-інфекціоніст.

– Вуглеводи є важливим джерелом енергії, однак не мають іншої харчової цінності, – додає С. Тарнавська. – Харчові волокна (полісахариди, що не містять крохмалю, – целюлоза, геміцелюлоза, камедь, гуміарабік, пектини тощо, а також лігніни) відіграють важливу роль у функціональному харчуванні, регулюючи моторну функцію кишечнику і зменшуючи ризик шлунково-кишкових захворювань. Дітям подобається солодкий смак їди, і батьки можуть використовувати це для заспокоєння, заохочення, винагороди тощо. Однак важливо, щоб харчовий раціон характеризувався різноманіттям смаків і консистенцій і щоб дитина не очікувала, що її їда завжди має бути солодкою. Потрібно надавати перевагу продуктам із мінімальним умістом цукру.

Раціональне харчування забезпечує гармонійний фізичний та нервово-психічний розвиток малюків

Незважаючи на те, що так звані мікронутрієнти (вітаміни, мінерали і мікроелементи) потрібні дитині у відносно невеликих кількостях, вони є незамінними компонентами харчового раціону, оскільки забезпечують можливості продукування в організмі ферментів, гормонів й інших біологічно активних речовин, необхідних для нормального росту та розвитку. Якщо рівень споживання мікронутрієнтів не відповідає рекомендованому, може виникати дефіцит, який вважається однією з найважливіших загроз для здоров’я і розвитку популяції, насамперед дітей раннього віку.

Діти раннього віку мають відносно високі потреби у залізі

Залізо входить до складу численних білків і ферментів, потрібних для нормального функціонування людського організму. Залізо є незамінним не лише у забезпеченні транспортування кисню, але й у регуляції росту і диференціації клітин. Діти раннього віку мають відносно високі потреби у залізі через значні темпи росту та розвитку. Зокрема, згідно з рекомендаціями ВООЗ, рівень споживання заліза протягом 2-3 років життя має становити 3,9–11,6 мг/добу, що відповідає вітчизняним нормативам (10 мг/добу).

Профілактикою залізодефіцитної анемії у дітей грудного і раннього віку є раціональне харчування з адекватним вмістом заліза та вітамінів. За вмістом заліза харчові продукти поділяють на 3 групи:

І багаті залізом (понад 5 мг у 100 г продукту): печінка яловича, яєчний жовток, толокно, горох, квасоля, чорнослив, шипшина;

ІІ помірно багаті залізом (від 1 до 5 мг в 100 г продукту): язик яловичий, печінка свиняча, курка, ікра кетова, яйця, пшоняна, вівсяна крупа, шпинат, капуста, картопля, чорна смородина, яблука.

ІІІ бідні залізом (менше, ніж 1 мг у 100 г продукту): молоко коров’яче, вершкове масло, морква, полуниця, виноград, апельсини, мандарини, рисова, манна крупа.

– Засвоєння заліза поліпшується під впливом амінокислот, що містяться у м’ясі, рибі. Скажімо, додавання 50 г м’яса в страву з овочів збільшує всмоктування заліза, що міститься в них, у 2 рази, – пояснює дитячий лікар-інфекціоніст. – Засвоєння заліза збільшується також разом із аскорбіновою, лимонною, глютаміновою кислотами, фруктозою. У зв’язку з цим деякі фрукти й овочі, що містять достатню кількість цих кислот, можна використовувати для поліпшення засвоєння заліза. Наприклад, апельсиновий сік у 2,5 раза збільшує всмоктування заліза з продуктів рослинного походження.

Кальцій – незамінний мінерал для формування здорових кісток і зубів

Надходження кальцію до організму дитини раннього віку переважно забезпечується за рахунок молока (33%) і молочних продуктів (67 %). ВООЗ рекомендує 500 мг/добу для дітей віком 2-3 роки і 450 мг/добу для однорічних дітей, що є меншим порівняно з вітчизняною нормою (800 мг/добу).

Вітамін D має важливе значення для дітей раннього віку, оскільки стимулює абсорбцію і засвоєння кальцію і фосфору. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, мінімальна потреба у цьому вітаміні для дітей віком 1-3 роки становить 200-400 МО, що відповідає вітчизняній потребі (400 МО).

Таким чином, забезпечуючи дитині раціональне харчування, батьки створюють умови для гармонійного фізичного та нервово-психічного розвитку малюків.